Igor Lipskykh: Strangers
December 7, 2o24–January 18, 2O25
In Strangers, Ukrainian artist Igor Lipskykh weaves together a profound exploration of identity, belonging, and the human condition. This debut U.S. exhibition reflects the fragmented nature of selfhood, shaped by his personal experience of displacement and emotional rupture during wartime. Living amidst the turmoil in Ukraine, Lipskykh’s perception of the world and his place within it has been profoundly reshaped, and this body of work captures the tension between internal and external realities, where the psychological landscape of conflict collides with the intimate, human experience of estrangement.
The figures in Strangers hover between familiarity and obscurity, occupying ambiguous spaces that evoke introspection and transformation. Suspended in the crosscurrents of past and present, they are strangers not only to us but also to themselves—mirroring the flux and fragmentation of identity that trauma and displacement bring. These portraits, while deeply personal, extend beyond the artist, offering reflections of the countless lives touched by upheaval and change. For Lipskykh, it is essential that his subjects transcend their inner worlds and establish an active connection with the viewer, creating moments of recognition and shared humanity.
Driven by a fascination with the human image, Lipskykh embraces experimentation, blending traditional oil painting with contemporary techniques like acrylic markers and spray paint. He deliberately simplifies form and flattens volume, favoring expressive mark-making to evoke immediacy and emotion without reliance on intricate detail. His deep interest in the radical use of color stems from its ability to evoke an immediate emotional response and shape the mood of a painting, without the reliance on intricate details. Abstracted backgrounds serve as metaphors for the fragmentation of a world at war, while defined figures convey resilience and hope.
Balancing realism with expressionism, Lipskykh’s evolving style incorporates decorative and abstract elements that push the boundaries of conventional representation. His works intentionally leave room for ambiguity, inviting viewers to interpret each piece through their own experiences and perceptions. This openness transforms the gallery into a space of active communication, where viewers are encouraged to reflect on both the art and the broader narratives it represents. Each face, every interaction within the work, carries its own story, inspiring closer observation of both the painting and the world around us.
Amid the destruction in his homeland, Lipskykh’s art has become a vital refuge—a way to process the devastation around him while preserving beauty and humanity. Through Strangers, he invites viewers to confront the intimate and unfamiliar, to question what it means to feel estranged—from oneself, from others, and from home. These portraits, neither wholly resolved nor entirely lost, occupy the in-between—much like the experience of living through, and hopefully beyond, war. In this way, Strangers becomes both a personal meditation and a universal call for connection and understanding, even in the face of profound uncertainty.
У «Незнайомцях» український художник Ігор Ліпських об’єднує роздуми про ідентичність, почуття приналежності і те, що означає бути людиною. Ця дебютна виставка в США відображає досвід художника, пов'язаний із переміщенням і емоційним розривом під час війни. Живучи в умовах війни в Україні, сприйняття світу та свого місця в ньому Ліпських змінилося, і представлені роботи фіксують напругу між внутрішнім світом і зовнішньою реальністю, де психологічний ландшафт конфлікту стикається з людським досвідом відчуження.
Фігури в «Незнайомцях» перебувають між знайомим та невідомим, займаючи амбівалентні простори, які спонукають до самоаналізу та трансформації. Підвішені в перехресних течіях минулого та сьогодення, вони є незнайомими не тільки нам, але й самим собі — відображаючи потік і фрагментацію ідентичності, які приносить травма та переміщення. Ці портрети, хоча й глибоко особисті, виходять за межі художника, пропонуючи відображення незліченних життів, яких торкнулися потрясіння та зміни. Для Ліпських важливо, щоб герої його картин не залишалися замкнутими у своїх світах, а активно взаємодіяли з глядачем, створюючи моменти, коли глядач відчуває знайомство та спільність у людських переживаннях.
Захоплюючись образом людини, Ліпських експериментує, поєднуючи традиційний олійний живопис із сучасними техніками, такими як акрилові фарби та спреї. Він навмисне спрощує форму та згладжує об’єм, надаючи перевагу експресивним мазкам і фактурам, щоб досягти виразності твору без опори на деталі. Його інтерес до радикального використання кольору пов'язаний із здатністю кольору викликати негайну емоційну реакцію та формувати настрій картини в цілому. Абстрагований фон служить метафорою для фрагментації світу у стані війни, тоді як чіткі фігури передають стійкість і надію.
Балансуючи реалізм із експресіонізмом, стиль Ліпських, включає декоративні та абстрактні елементи, які допомагають йому розширити межі традиційного зображення. Його роботи навмисно залишають місце для двозначності, запрошуючи глядачів інтерпретувати кожен твір через власний досвід і сприйняття. Ця відкритість перетворює галерею на простір активного спілкування, де глядачі заохочуються до роздумів як про мистецтво, так і про ширші наративи, які воно представляє. Кожне обличчя, кожна взаємодія всередині твору несе в собі власну історію, надихаючи ближче спостерігати як за картиною, так і за світом навколо нас.
Серед війни на його батьківщині мистецтво для Ліпських стало життєво важливим притулком — способом переробити спустошення навколо нього, зберігаючи красу та людяність. Через «Незнайомців» він запрошує глядачів зіткнутися з інтимним і незнайомим, поставити під сумнів, що означає почуватися відчуженим — від себе, від інших і від дому. Ці портрети, ані повністю вирішені, ані повністю втрачені, займають проміжне місце — дуже схожий на досвід переживання війни та, сподіваємось, після неї. Таким чином «Незнайомці» стають як особистою медитацією, так і універсальним закликом до зв’язку та розуміння, навіть перед обличчям глибокої невизначеності.
Igor Lipskykh (b. November 27, 1991, Mykolaiv, Ukraine) is a Ukrainian artist recognized for both his mastery of academic techniques and his ever-evolving explorations of identity and resilience. After graduating from Mykolaiv Art School No. 2 in 2007 and the Mykolaiv College of Culture and Arts in 2011, Lipskykh moved to Kharkiv to study at the Kharkiv State Academy of Design and Arts. There, he specialized in Graphic Arts, Monumental Painting, and Easel Painting, earning a master’s degree in 2017. Following his studies, he served as a drawing instructor at the academy before committing fully to his independent practice in 2018.
In his developing his work, Lipskykh frequently incorporates photography, photo collage and other contemporary techniques to craft dynamic compositions, enabling him to explore innovative and modern compositional solutions. He enjoys experimenting with color and blending figurative painting with abstract elements, seeking a distinctive plastic language. With a focus on the human figure, Lipskykh draws on his extensive experience in life drawing, believing that it must harmonize with creative compositional experimentation to cultivate an artist’s unique style.
A member of the National Union of Artists of Ukraine since 2019, Lipskykh has been recognized for his contributions to preserving and promoting academic art tradition. Amid the disruptions of war, he temporarily relocated to Lviv in 2022 but returned to Kharkiv in 2023, where he continues his work. His art, marked by its depth and emotional resonance, has reached a global audience, with pieces held in private collections across Ukraine, the US, the UK, Eastern and Western Europe, Australia, Finland, the Netherlands, Canada, China, and South Africa.